У кожному сучасному супермаркеті є відділ охолоджених і заморожених продуктів, але мало хто знає, що їх поява – результат наукової роботи Мері Пеннінгтон. Це була дуже важлива розробка часів урбанізації. Тоді люди переселялись до міст та переставали вирощувати продукти на власних присадибних ділянках. Це створило попит на харчі, а уряд у 1906 році прийняв Закон про чисту їжу та ліки. Далі на philadelphiaski.
Пеннінгтон брала участь у впровадженні цього Закону. Вона контролювала обробку, транспортування та зберігання продуктів, які швидко псувались, та була експерткою в їх безпеці. Дізнайтесь більше про її життєвий шлях.
Освіта попри все
Мері народилась 8 жовтня 1872 року в Нешвіллі, штат Теннессі. Згодом родина переїхала до Філадельфії, де мешкали родичі матері. У 1878 році на свят з’явилась молодша сестра Мері, яку назвали Гелен.
Мері змалечку зацікавилась хімією. У 1890 році вона стала студенткою Пенсільванського університету, де виконали всі вимоги навчального плану, щоб здобути ступінь бакалавра хімії. Крім того, вона спеціалізувалась у ботаніці та зоології. Проте тоді жінкам не видавали дипломи про вищу освіту. Тому Мері видали лише сертифікат, але талановиту та наполегливу дівчину це не зупинило.
Вона вирішила продовжити навчання та у 1895 році здобула ступінь доктора філософії. Далі її кар’єра складалась так:
- упродовж року Мері працювала науковою співробітницею факультету ботаніки в Університеті Пенсільванії,
- з 1897 по 1899 рік стала стипендіаткою відділу фізіологічної хімії в Єльському університеті,
- у 1898 році стала засновницею клінічної лабораторії у Філадельфії та очолила лабораторію у Жіночому медичному коледжі Пенсільванії.
Паралельно з цією діяльністю Мері була науковою співробітницею кафедри гігієни Пенсільванського університету, а також бактеріологинею Філадельфійського бюро охорони здоров’я. На цій посаді вона дбала про санітарні стандарти молока та продуктів, вироблених на його основі.
Робота у Міністерстві сільського господарства США та важливі винаходи
У 1905 році Мері запросили до Міністерства сільського господарства США. У цій структурі вона одержала посаду хіміка-бактеріолога у Бюро хімії. За порадою його директора науковиця подала заявку на посаду очільниці Лабораторії досліджень харчових продуктів. Останню створили незадовго до цього задля забезпечення роботи Закону про чисті харчові продукти та ліки, який був прийнятий у 1906 році.
Кандидатуру Мері розглядали досить довго, але врешті затвердили у 1907 році. Працюючи на цій посаді, вона розробляла стандарти безпечної обробки курей, яких вирощували спеціально для виготовлення харчових продуктів. Крім того, вона очолила конструювання вагонів-рефрижераторів. У роки Першої світової війни Мері брала участь у діяльності Військового управління продовольчих товарів.
Знаковою та важливою роботою Мері Пеннінгтон стало саме проєктування вантажних вагонів-рефрижераторів. Вони мали забезпечувати зберігання та перевезення продуктів, що швидко псуються. Разом зі своїм колегою Говардом Пірсом Мері одержала патент США на суцільнометалеву стійку для охолодження продуктів тваринного походження.
У 1919 році науковиця перейшла працювати на приватне підприємство American Balsa, де виготовляли ізоляцію для холодильних установок. Через три роки вона заснувала консалтинговий бізнес, яким керувала наступні три десятиліття. Крім того, у 1923 році Мері стала засновницею Бюро побутового охолодження, яке мало на меті навчати споживачів правильного охолодження продуктів удома. Ця діяльність відбувалась за підтримки Національної асоціації виробників льоду. Річ у тім, що до початку широко вживання холодильників, мешканці США мали вдома льодовні та купували лід, щоб довше зберігати харчові продукти.
Також за підтримки цієї асоціації були опубліковані брошури «Догляд за дитячою їжею у домашніх умовах» (1925 рік) та «Холод — це відсутність тепла» (1927 рік), авторкою яких була Мері Пеннінгтон.
Здобутки, нагороди та кінець життя
Крім основної наукової діяльності, Мері була долучена до редколегій багатьох наукових медичних журналів, входила до складу Американського хімічного товариства, Американської асоціації сприяння розвитку науки, Товариства біохіміків, Філадельфійського патологічного товариства та інших громадських організацій.
Американське хімічне товариство вручило науковиці медаль Гарвана-Оліна, що було на той час найвищою нагородою для жінки. Крім того, Мері увійшла до Національної зали слави жінок. У 1959 році її було включено до Зали слави Товариства історії птахівництва, а у 2018 році – до Національної зали слави винахідників.
Видатна науковиця пішла з життя у Нью-Йорку 27 грудня 1952 року. Її поховали у Філадельфії, де вона провела значну частину свого життя та невтомно йшла до успіху попри перешкоди та гендерні упередження. Практичні результати роботи Мері Пеннінгтон стали частиною життя містян не лише у США, а й далеко поза межами країни. Тож її внесок у розвиток науки є незаперечним.