Фанні Коппін була вчителькою, місіонером та захисницею прав жінок, особливо їх освіти. На своєму шляху вона долала значні перешкоди й стала взірцем для наступних поколінь та подальшої боротьби за рівні права. Фанні була однією з перших темношкірих випускниць Оберлінського коледжу. Також вона очолила Інститут кольорової молоді у Філадельфії та працювала інспекторкою шкіл. Дізнайтесь більше про життєвий шлях незламної жінки. Далі на philadelphiaski.
Початок життя та освіта
Фанні Джексон народилась 15 жовтня 1837 року. До 12 років вона була у рабстві, а потім тітка викупила племінницю за 125 доларів. Після цього дівчинка жила у Ньюпорті, штат Род-Айленд. Вона працювала хатньою робітницею у письменника Джорджа Калверта, а також не втрачала жодної нагоди здобути знання.
На зароблені гроші Фанні наймала собі репетитора, з яким займалась три години на тиждень. Потім Африканська методистська церква надала їй стипендію. З її допомогою та завдяки підтримці тітки, дівчина вступила до Оберлінського коледжу у 1860 році. Це був перший заклад освіти у США, який зараховував на навчання жінок, а також афроамериканців обох статей.
Водночас для жінок був розроблений окремий курс. Фанні провчилась на ньому рік, а потім перевелась на курс для чоловіків. Цікаво, що правила коледжу не забороняли цього, але і не підтримували. Чоловіки вивчали більше грецької мови, латини та математики. Вважалось, що для жінок, а тим більше для афроамериканок, це надто велике навантаження, з яким вони не здатні впоратись.
Проте Фанні навчалась затято та успішно. Пізніше в автобіографії вона згадувала, що відчувала постійний тиск та підвищену увагу з боку професорів. Одного разу її викладач грецької мови прийшов на заняття з математики, щоб подивитись, чи вона так само успішна в цій дисципліні. Фанні дійсно була розумною та пишалась тим, що має змогу відстоювати честь своєї раси.
Крім навчання, дівчина також викладала вечірній курс читання та письма. Це була звична практика для чоловіків, тому керівництво дозволило їй спробувати, але готувалось до провалу. Проте викладацька робота Фанні виявилась успішною. Коледж вона закінчила у 1865 році зі ступенем бакалавра. На той час лише дві афроамериканки також змогли це зробити.
Професійна кар’єра та важливі здобутки
Фанні стала першою темношкірою викладачкою в Оберлінському коледжі. Закінчивши його, вона перейшла працювати до Інституту кольорової молоді (нині Пенсільванський Університет Чейні), що у Філадельфії. Вона очолила жіночий відділ, а також викладала математику, латину та грецьку мову.
У 1869 році її призначили директоркою цього закладу освіти. Вона стала першою афроамериканкою на цій посаді. Фанні пропрацювала в Інституті 37 років, дбаючи про покращення освіти у Філадельфії. Також вона стала першою афроамериканкою, яку призначили інспекторкою шкільного округу в США. Задля цього вона ненадовго залишила Інститут, але потім повернулась до нього.
У 1881 році Фанні вийшла заміж за преподобного Леві Коппіна. Її обранець служив у Африканській методистській єпископальній церкві та був пастором у Балтіморі. Після одруження Фанні активно долучилась до його місіонерської діяльності. У 1902 році подружжя їздило до Південної Африки задля заснування шкіл та допомоги місцевому населенню.
Варті уваги наступні моменти біографії Фанні Коппін:
- у 1879 році вона долучилась до допомоги виданню The Christian Recorder і врятувала його від банкрутства,
- у 1888 році разом з жіночим комітетом допомогла створити притулок для знедолених жінок,
- у 1899 році на її честь назвали клуб афроамериканок округу Аламеда, представниці якого боролись за виборче право для жінок.
Крім того, саме Коппін була однією з п’яти афроамериканок, яких запросили на Всесвітній конгрес жінок у Чикаго. Там вона проголосила промову на тему «Інтелектуальний прогрес афроамериканок США після проголошення емансипації».
Фанні завжди була політично активною та брала участь у мітингах та демонстраціях. Вона також була віцепрезиденткою Національної асоціації кольорових жінок.
Кінець життя та пам’ять крізь століття
Після багатьох років місіонерської роботи стан здоров’я Фанні значно погіршився. Через це вона повернулась до Філадельфії, де пішла з життя 21 січня 1913 року. Видатну жінку поховали у Меморіальному парку Меріон. Того ж року вийшла друком її книга «Спогади про шкільне життя та підказки щодо викладання». У ній Фанні описала власний шлях та викладацьку діяльність, додавши багато практичних порад.
У 1926 році педагогічну школу в Балтиморі перейменували на честь Фанні Джексон Коппін. У 1986 році на кампусі Пенсільванського Університету Чейні відкрили історичний знак, присвячений його багаторічній очільниці. У 2021 році на її честь також перейменували початкову школу у Філадельфії та заснували іменну стипендію.
Таким чином, пам’ять про Фанні Коппін зберігається через понад століття після її смерті. Ця жінка мала великий вплив на якість та доступність освіти у Філадельфії та США й змогла багато досягти на цьому шляху.