Девід Ріттенгауз був відомим винахідником та астрономом, математиком та годинникарем, геодезистом і державним службовцем. Протягом багатьох років він сходив до складу Американського філософського товариства, пройшовши шлях від його куратора до президента. Крім того, Ріттенгауз став першим очільником Монетного двору США. При цьому він був самоуком та самостійно здобув усі знання, які згодом зумів використати на практиці. Розповідаємо на philadelphiaski більше про видатного науковця.
Вроджений талант
Хлопчик, якого назвали Девідом, народився 8 квітня 1732 року поблизу Філадельфії. Свої перші книги та столярні інструменти він успадкував від дядька. Ще змалечку Девід демонстрував високий рівень інтелекту. Так, він власноруч зібрав маленьку модель фабрики свого прадіда. Надалі він створював інші подібні моделі.
Девід не навчався у школі, а використовував домашню бібліотеку. Найбільше його цікавили природничі науки та математика. У віці 13 років він самотужки опанував закони Ньютона, а у 17 років змайстрував годинник із дерев’яними шестернями.
У віці 19 років Девід відкрив власну майстерню інструментів на батьковій фермі. У цей час він також почав цікавитись астрономією та сконструював дві моделі Сонячної системи. Першу отримав у подарунок коледж Нью-Джерсі (нині Принстонський університет), а другу – коледж Філадельфії (нині Університет Пенсільванії). Цікаво, що обидві вони збереглись до XXI століття і їх досі можна побачити у цих закладах освіти. Вони демонструють сонячні та місячні затемнення, а також інші астрономічні явища.
У 1770 році Девід переїхав до Філадельфії, де працював на посаді міського землеміра. Власні наземні та астрономічні спостереження він використовував для дослідження річок та каналів і встановлення меж штатів.
Наука та практика
Інтелект та практичні дослідження Девіда Ріттенгауза зробили його відомим не лише в США, а й навіть у Європі. Науковець створив на батькові фермі власну обсерваторію, де здійснював багато спостережень та ретельно фіксував їх. Потім він опублікував важливі праці з астрономії, наприклад, в одній зі статей він пояснив можливий спосіб визначення розташування Землі на її орбіті.
У 1768 році Ріттенгауз увійшов до складу Американського філософського товариства. Варто зазначити, що у цій організації він працював на посадах куратора, бібліотекаря, секретаря, віцепрезидента, а з 1791 по 1796 рік став її очільником.
Значну увагу він привернув до себе, коли оголосив, що спостерігатиме транзит Венери через Сонце. Американське філософське товариство тоді змогло переконати владу у необхідності виділити 100 тисяч стерлінгів, щоб придбати нові телескопи. Члени товариства добровільно допомогли з комплектацією станцій спостереження.
Ця важлива астрономічна подія відбулась 3 червня 1769 року. Відомо, що Ріттенгауз був настільки схвильований, що знепритомнів під час спостереження, але швидко прийшов до тями та продовжив дослідження. Його результати були опубліковані у журналі American Philosophical Society’s Transactions. Це спостереження науковець використав для встановлення відстані від Землі до Сонця та розрахував, що вона складає 93 мільйони миль. Європейські вчені схвалили цей результат.
Крім астрономічних досліджень, Девід займався математикою. Так, у 1792 році він опублікував статтю, в якій описував підходи до визначення періоду маятника. У колі його інтересів також були магнетизм і електрика.
В Університеті Пенсільванії він був професором астрономії з 1779 по 1782 рік та двічі ставав віцеректором. Він також входив до складу наглядової ради цього закладу освіти.
Варто зазначити, що дослідження науковця мали практичний вимір. Так, під час Американської революції він служив інженером у Комітеті безпеки. Під його керівництвом відбувалось лиття гармат, вдосконалення гвинтівок, постачання боєприпасів та вибір місць для порохових млинів.
Крім того, Ріттенгауз поєднував свої наукові експерименти з державною службою, а саме:
- наприкінці 1770-х років він входив до складу Асамблеї Пенсільванії, Конституційної конвенції та Військової ради,
- з 1779 по 1787 рік був скарбником штату,
- з 1792 по 1795 рік очолював Монетний двір США.
Таким чином, його наукове та громадське життя було насиченим та результативним у всіх сферах. Девід ніколи не втрачав щирої цікавості до життя та намагався його покращити усіма доступними способами.
Особисте життя
Видатний науковець одружувався двічі. Його першою дружиною стала Елеонор Кулстон, з якою він побрався у 1766 році. У цьому шлюбі народилось дві доньки, Елізабет і Естер. Остання пізніше назвала свого сина на честь батька.
У 1770 році Елеонор Ріттенгауз завагітніла втретє, але народження дитини закінчилось трагедією – загинула і мати, і дитя. Це сталось 23 лютого 1771 року. Дружині Девіда було лише 35 років.
Наприкінці 1772 року чоловік одружився вдруге. Його дружиною стала Ганна Джейкобс. Вони прожили разом до кінця життя Девіда, яке обірвалось 26 червня 1796 року. Дружина пережила його на три роки.