Етель Беррімор – представниця знаного акторського роду Беррімор, яка народилась у Філадельфії, грала в театрі та кіно й одержала премію «Оскар» як найкраща акторка другого плану. Вона – двоюрідна бабуся Дрю Беррімор. Вінстон Черчилль пропонував їй вийти за нього заміж. Яким був життєвий та творчий шлях надзвичайної акторки? Розповідаємо у статті на philadelphiaski.
Дитячі роки
Майбутня зірка сцени народилась у Філадельфії 15 серпня 1879 року. ЇЇ батьки, Моріс Беррімор та Джорджіана Дрю, були акторами. Моріс емігрував до США з Великобританії у 1874 році й відтоді заробляв на життя, граючи в театрах. Мати була комедійною актрисою. Пара мала трьох дітей. У Етель було два брати – Джон і Лайонел. Проте їх вихованням займалась переважно бабуся, адже батьки весь час були на гастролях.
Етель навчалась у католицькій школі та в монастирі Святого Серця у Філадельфії. Коли дівчинці виповнилось 13 років, її мама померла. Причиною був туберкульоз. Бабуся не могла утримувати родину, тож Етель довелось піти зі школи та почати сценічну кар’єру разом з братами. Варто зазначити, що дівчинка про неї не мріяла та бажала стати піаністкою.
Проте вона, як і її брати, мала вроджений талант. Він був практично єдиним спадком їх батьків, але виявився достатньо дорогоцінним, адже династія Беррімор не переривається уже декілька поколінь поспіль.
Акторський дебют і розвиток кар‘єри
Зіркою Бродвею Етель допоміг стати її дядько, Джон Дрю Молодший. Вона була прийнята у гастрольні групи, з якими почала виступати. Її дебютом стала роль Джулії в п’єсі «The Rivals». Потім вона грала у виставах «Магазин дрібничок» та «Розмарі», які принесли їй популярність.
Невдовзі молоду актрису запросили до Лондона, де вона грала у Secret Service. Її гра та вишукані манери привернули до неї увагу всієї Британії. Етель стала справжньою зіркою. Більш того, повернувшись до Америки у 1898 році, вона виявила, що стала знаменитістю національного рівня. На Бродвеї її запросили зіграти у виставі «Captain Jinks of the Horse Marines», після чого вона затвердила свої зіркові позиції. Американки захоплювались нею, брали з неї приклад та наслідували в усьому.
Не залишали її поза увагою і чоловіки. Так, у 1900 році актриса отримала пропозицію руки та серця від Вінстона Черчилля, але відмовила йому. У 1909 році вона вийшла заміж за Рассела Грісвольда Колта, якому народила трьох дітей: Етель, Самуеля та Джона.
Тим часом її кар’єра стрімко розвивалась. Вона брала участь у багатьох виставах. Відомими ролями того періоду стали Нора в «Ляльковому будинку» та Джульєтта в «Ромео і Джульєтті». Успішною також стала участь у комедії Моема «Постійна дружина». Про такі ролі мріяли багато актрис, але їх пропонували насамперед Етель Беррімор.
Здавалось, що ніщо не може затьмарити її успіх. На жаль, її шлюб добігав кінця. Пара переживала важкі часи у стосунках і врешті розлучилась. У цей же час почались труднощі в кар’єрі Етель. У 1923 році вона офіційно розлучилася та більше не вступала у шлюб. Перед відомою актрисою постали фінансові труднощі, а також проблеми зі зловживанням алкоголем.
Переїзд у Голлівуд та кар’єра в кіно
Період після розлучення в житті Етель можна справедливо назвати «великою депресією». Актриса практично кожного дня вживала алкоголь та виходила на сцену в нетверезому стані. Дуже швидко вона зрозуміла, що такий шлях може стати кінцем її кар’єри, тому вона прийняла рішення переїхати в Голлівуд, хоча завжди зневажливо ставилась до тамтешнього світу.
Варто зазначити, що Етель вперше взяла участь у зйомках фільмів ще у 1914 році, але тоді ця діяльність її не захопила. У 1917 році вона знялась разом зі своїми братами у картині «Національний парад червоного хреста», а після переїзду до Голлівуду з’явилась у фільмі «Распутін і імператриця» (1932 рік). Мережа NBC запропонувала їй взяти участь у серіалі та надала фінансову підтримку.
У 1940 році Етель тимчасово повернулась до Нью-Йорка, де зіграла у своїх найкращих виставах та повернула свою репутацію зірки сцени. У 1944 році вона знову вирушила до Голлівуду й цього разу була приречена на успіх. Наступного року за роль у картині «Тільки самотнє серце» Етель одержала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану.
Надалі її кар’єра розвивалась так:
- вона грала багато ролей другого плану в кіно, найвідомішими роботами з яких стала участь у картинах «Гвинтові сходи», «Опівнічний поцілунок», «Справа Парадайна» та «Портрет Дженні»;
- актрису ще тричі номінувала на «Оскар», але переможницею вона більше не стала;
- упродовж 1950-тих років акторка грала маленькі ролі в серіалах, тому її часто можна було побачити на телеекранах.
Крім того, Етель входила до лав Акторської фінансової асоціації та навіть брала участь у страйках. Вона також була поціновувачкою боксу та бейсболу. Проте після бою Вільяма Демпсі і Джесса Вілларда у 1919 році, який був досить жорстоким, заприсяглась більше не відвідувати поєдинків.
За її вклад у кінематограф Етель удостоїли зірки на Голлівудській Алеї Слави. Зірка театру та кіно померла від хвороби серця у 1959 році в Голлівуді й була похована у Лос-Анджелесі.