На головній спортивній арені міста свого часу проводилось чимало легендарних змагань, концертів, культурних заходів, які вже є частиною історії. Тут хтось вперше дебютував серед професіоналів, став чемпіоном, а хтось отримував болючі поразки. За всім цим містяни мали змогу спостерігати з трибун рідного стадіону. Попри расові стереотипи, соціальний статус, проблеми на роботі — усі приходили у палац спорту, щоб насолодитися атмосферою єднання. Більш детально про історію масштабної спортивної арени Філадельфії та яка доля її спіткала в кінці — читайте далі на philadelphiaski.com.
Початок та становлення арени
Засновниками спортивної споруди вважається керівництво місцевої радіостанції. Саме останні у 1920 році ініціювали будівництво льодового палацу поряд з їхньою станцією, яка у майбутньому стане телестудією. 14 лютого, вищезгаданого року, урочисто було відкрито — “Philadelphia Ice Palace and Auditorium”.
Джордж Франклін Паулінг — людина, яка брала участь у будівництві стадіону. Чоловік був головним інженером та двигуном всіх ідей, які втілилися з неймовірною швидкістю в життя. Тому, Джордж був один з тих поважних гостей на першій спортивній грі на території нової арени. Тоді у протистоянні на льоді зіткнулись колективи місцевих університетів.
Тоді спортивна споруда могла вміщувати всього-на-всього до чотириста осіб і були незручності зі входом — одні двері, зате поява такої інфраструктури надалі дала поштовх для розвитку усього спорту у “Філлі”.
Через деякий час арена стала домашнім стадіоном для хокейних команд одразу трьох університетів міст Yale, Princeton, та Penn. В останніх не було такої спортивної інфраструктури у своєму місті, то доводиться платити оренду та їхати у Філадельфію.
У 1925 році палац спорту отримав нову назву — “Arena”, і, власне нових господарів. Спочатку обов’язки на себе взяв Жюль Мастабаум, який займався кінотеатрами, а потім продав палац спорту Rudy Fried and Maurice Fishman. Останні до 1934 року всім керували, поки їх бізнес не викупив Пітер Тірелл. Тірелл став новим генеральним директором арени і, пробувши на цій посаді до 1958 року, став єдиним, хто повернув корпорації прибутковість, збагативши її спортивний потенціал.
Головні події та занепад стадіону
Загалом арена слугувала саме для спортивних змагань. Хоч іноді тут проводилися історичні заходи або культурні дійства. Наприклад, інавгурація мера міста або виступ релігійних організацій.
Що стосується спортивних заходів, то тут, звичайно, одразу містянам згадується дебюту Соні Гені у професійному спорті та перше родео Роя Роджерса. Останній суто американський вид змагання зі спорту тут проводився понад двадцять років. Навіть після того, як під час змагання одна дівчина загинула, впавши з коня. Її відспівували прямо на арені.
Найбільше спортивна інфраструктура приймала вигляд саме льодової арени, оскільки була домашнім стадіоном багатьох місцевих хокейних клубів, і не тільки.
Чимало боксерських поєдинків містяни також мали змогу спостерігати, зокрема, за такими зірками, як Прімо Карнера, Шугар Робінсон, Джо Фрейзер, та інші.
У 1947 році “Arena” була продана Triangle Publications разом із франшизою НБА та баскетбольною командою. Згодом палац спорту повернувся до Тірелла, який заручився фінансовою підтримкою друзів бізнесменів. А коли підприємець пішов на пенсію, арену купили на аукціоні спортивний концерн “James Toppi Enterprises”.
У 1970 роках будівля перестала використовуватись через будівництво Спектруму. Внаслідок цього настала криза в історії палацу спорту — будівля занепадала. Декілька років вона ще експлуатувалася завдяки новому власнику, який дбав про історичну спадщину міста та залучення нових інвесторів, навіть перейменували стадіон на честь Мартіна Лютера Кінга-молодшого.
24 серпня 1983 року, сталася остаточна ліквідація арени, внаслідок загоряння старої споруди. А у 2007 році на місці, де колись проводились спортивні змагання, розташовувався таунхаус.
