Чарівна філадельфійка Френсіс Дейд мала коротку, але яскраву акторську кар’єру. Наприкінці 1920-х років вона вирушила до Голлівуду, щоб спробувати свої сили у кіно. Виступ Френсіс у гастролюючій трупі «Джентльмени надають перевагу блондинкам» помітив видатний продюсер Семюел Голдвін. Він завжди знаходився у пошуку нових зірок, тож підписав із Дейд контракт. Далі на philadelphiaski.
Загалом актриса зіграла у 14-ти кінокартинах упродовж 4 років. Найбільш важливою стала для неї роль Люсі Вестон у фільмі «Дракула», що вийшов на екрани у 1931 році. Розповідаємо більше про життєвий шлях актриси родом з Філадельфії.
Голлівудський старт
Френсіс Дейд народилась у Філадельфії у 1910 році на День закоханих. У підлітковому віці вона почала мріяти про акторську кар’єру, тому вирішила поїхати в Голлівуд та спробувати свої сили. Це був доволі ризикований крок, адже у Френсіс не було статків чи зв’язків у мистецькому світі. Вона мала виразну зовнішність, але цього могло бути недостатньо. Проте юна дівчина вирішила ризикнути.
В Голлівуді Френсіс приєдналась до однієї з місцевих гастролюючих труп та почала грати в театрі. Невдовзі у постановці «Джентльмени надають перевагу блондинкам» її помітив зірковий продюсер Семюел Голдвін та запропонував дівчині контракт. Це був справжній успіх для Френсіс і те, на що вона сподівалась, прямуючи до Голлівуду.
Невдовзі відбувся її дебют у кіно. У 1928 році вона знялась у картині «Постійна німфа» разом із Дороті Бойд та Мейбл Полтон. Роль була маленька, Френсіс навіть не вказали в титрах, але це був лише початок. Упродовж наступних двох років вийшло ще чотири фільми з її участю, в тому числі драма «Grumpy». Дейд не зупинилась на цьому й невдовзі отримала роль, яка принесла їй успіх та популярність.
Фільм «Дракула» та зірковий час Френсіс Дейд
Акторська кар’єра Френсіс Дейд була короткою, але актриса досягла бажаного, коли на екрани у 1931 році вийшов фільм «Дракула». В ньому вона зіграла роль Люсі Вестон. Роль була маленькою, але образ Дракули, якого втілив актор Бела Лугоші, який схилився над ніжною шиєю Дейд став дійсно культовим.
Режисерами картини «Дракула» були Тод Броунінг та Карл Фройнд, продюсерами – Тод Броунінг та Карл Леммле молодший. Сценарій для фільму написав Ґаррет Форт. Сюжет ґрунтувався на однойменній виставі Діна Гамільтона та Джона Л. Балдерстона, які раніше адаптували роман Брема Стокера.
Це була перша звукова екранізація цього твору, який став відомий в усьому світі. Варто зазначити, що Universal мала плани на великобюджетну екранізацію роману з суворим дотриманням сюжету книги та всіх деталей. Коли ж у 1929 році відбувся крах фондового ринку та почалась Велика депресія, то компанія вирішила не ризикувати та не створювати надто довгий і деталізований фільм, успіх якого вони не могли передбачити. Саме тому для зйомок була адаптована сценічна версія роману.
На роль графа Дракули запросили актора Белу Лугоші, що мав угорське походження. Ходили чутки, що він не знав англійської, але насправді це було не так. Лугоші чудово впорався з ролюю вампіра, який подорожує з Трансильванії до Великобританії та нападає на випадкових мандрівників, щоб напитись їх крові. Претендували на цю роль й інші актори, але саме Лугоші вже грав Дракулу на Бродвеї, тому мав значну перевагу перед колегами.
Для зйомок картини були використані декорації Universal Studios Lot, що у Каліфорнії. Зйомки англомовної версії відбувались вдень, а вночі тут паралельно знімали іспаномовний фільм «Дракула». Над нею працював Карл Леммл-молодший, режисером був Джордж Мелфорд, а головну роль зіграв Карлос Вілларіас. Тоді це була поширена практика, яка дозволяла випустити фільм одразу декількома мовами.
Комерційний та глядацький успіх фільму був величезний:
- це стало причиною подальшого створення продовжень;
- образ Дракули став частиною масової культури, а Бела Лугоші набув звання «типового вампіра». Саме такими, як він, надалі почали зображати вампірів в інших фільмах;
- у 2000 році Бібліотека Конгресу США додала цю картину до Національного реєстру фільмів. Його назвали «культурно, історично та естетично значущим».
Щодо Френсіс Дейд, то вона прокинулась зіркою. Фото, на якому її кусає за шию Дракула, стало культовим. Актрису обрали до тринадцяти зірок WAMPAS Baby Stars того року. Вона стала популярною та впізнаваною та щиро насолоджувалась бажаним успіхом.
Завершення акторської кар’єри
Упродовж того ж 1931 року Френсіс встигла знятись ще у п’яти фільмах. Проте надалі пропозицій їй стало надходити менше. На жаль, її успіх виявився швидкоплинним. У 1932 році вона знялась лише в одній картині під назвою «Велике місто», а також була запрошена у бродвейську виставу «Зіткнення».
Невдовзі Френсіс вирішила завершити акторську кар’єру. Вона вийшла заміж за бізнесмена Брока Ван Ейвері та повернулась до рідної Філадельфії. Там зірка Голлівуду опанувала професію медсестри та працювала в лікарнях.
Зірка фільму «Дракула» пішла з життя у віці 57 років 21 січня 1968 року. Проте її мрія про зіркову славу в кіно все ж збулась, адже фільм залишився культовим та знаним навіть у ХХІ столітті.