Комік Луї Файнберг, більше відомий під псевдонімом Ларрі Файн, прожив активне та насичене життя. Він також був музикантом – талановитим скрипалем. Найбільший успіх йому принесла участь у комедійному гурті «Три маріонетки», в якому Ларрі був відомий як «середня маріонетка». Тріо знімалось у короткометражних і повнометражних фільмах й було справжнім хітом 1950-х років. Розповідаємо більше про життєвий шлях, акторську кар’єру та особисте життя відомого коміка, який народився та виріс у Філадельфії на philadelphiaski.
Початок життя
Луї Файнберг народився у Філадельфії 4 жовтня 1902 року. У єврейській родині, яка емігрувала до США з Російської імперії, він був старшим з чотирьох дітей. Батьки відкрили у Філадельфії майстерню з ремонту годинників та ювелірну майстерню.
Для перевірки кількості золота у ювелірних виробах батько Луї використовував соляну кислоту. Одного разу хлопчик взяв до рук пляшку, думаючи, що в ній вода. Батько встиг вибити її з рук хлопчика, але концентрована кислота потрапила на передпліччя Луї та значно пошкодила його.
Щоб зміцнити та відновити м’язи, батьки почали вчити хлопчика грі на скрипці. Він виявився вправним і талановитим учнем. Пізніше Луї використав ці здібності у своїй акторській кар’єрі. Тоді ж батьки думали, що він стане музикантом. Та цим планам не судилося здійснитися через Першу світову війну.
Крім того, щоб зміцнити руку Луї у підлітковому віці займався боксом. Він навіть виграв один професійний бій. Проте батько заборонив йому битися публічно. Так життя привело хлопця до шляху, на якому він прославився.
Акторська кар’єра
Першою роботою юного Луї стала все ж таки музична – він виступав як скрипаль у водевілях. У 1920-х роках він працював ведучим церемоній у Чикаго, де познайомився з акторами Шемпом Говардом і Тедом Гілі. Вони тоді працювали у братів Шубертів у виставі «Ніч в Іспанії». Луї запросили до цього проєкту на короткий час, щоб замінити Говарда.
У 1929 році Тед Гілі запропонував Луї, Шемпу Говарду та Мо Говарду утворити тріо. Вони погодились і поїхали у тур до Венеції, а у 1930 році приїхали у Голлівуд на знімання фільму «Soup to Nuts». У цей час Луї обрав собі творчий псевдонім Ларрі Файн. Його легко впізнавали за особливою зачіскою – він мав лисину на маківці та густе кучеряве волосся з боків та ззаду. За легендами колеги побачили його зі щойно вимитим волоссям та порекомендували зберегти цей стиль.
Після роботи в Голлівуді тріо перестало співпрацювати з Гілі. Вони вирушили на власні гастролі під назвою «Говард, Файн та Говард: Три загублені підошви» й так працювали до літа 1932 року. Потім Ларрі з Мо Говардом знову об’єдналися з Гілі та Керлі Говардом. Шемп вирішив будувати сольну кар‘єру.
Упродовж наступних двох років «Три маріонетки» знялись у декількох комедійних короткометражних та повнометражних фільмах. Проте співпраця з Тедом Гілі була пов’язана з постійними суперечками щодо гонорарів, контрактів, а також зловживанням алкоголем та словесними образами. Врешті брати Говарди та Файн розірвали з ним зв’язки.
Надалі тріо працювало самостійно. У цей період актор Ларрі Файн більше перебував на задньому плані та виконував роль своєрідного «голосу розуму» на фоні витівок Мо та Керлі. Мо демонстрував грубого та владного персонажа, а роль Керлі була дещо дитячою. Ларрі часто ставав об’єктом знущань Мо. Переважно він демонстрував розсудливість, але іноді міг ставати нелогічним та непередбачуваним.
У 1946 році Керлі переніс інсульт. На заміну йому до тріо повернувся Шемп. Надалі екранна присутність Ларрі у роботі тріо підвищилась. Тепер він перебував на екрані рівний час та навіть опинився у центрі уваги в декількох картинах, наприклад, «Fuelin’ Around» (1949 рік) and «He Cooked His Goose» (1952 рік).
Восени 1955 року пішов з життя Шемп. «Три маріонетки» продовжили свою діяльність з різними акторами у складі. Режисери, які з ними працювали, давали можливість Ларрі поводити себе у кадрі майже божевільно. Деякі говорили, що він не стільки грав, скільки залишався самим собою. Так чи інакше «Три маріонетки» були справжнім хітом на телебаченні у 1959 році, коли «Columbia Pictures» випустила серію фільмів з їх участю.
Особисте життя відомого коміка
У 1922 році Ларрі Файн познайомився з Мейбл Гейні, своєю майбутньою дружиною. Вони разом працювали у водевілях, а через чотири роки одружилися. Вони мали досить активне світське життя та були щасливою парою, попри не зовсім типові подружні стосунки.
Так, Ларрі не вмів розпоряджатися фінансами. Він не любив та не вмів рахувати гроші чи планувати витрати. До того ж мав залежність від азартних ігор і часом програвав на ставках геть усе, що встигав заробити. Також він радо давав гроші у борг знайомим акторам, які перебували у скруті, але ніколи не просив їх повертати. Через азартні ігри та марнотратство Файн ледь не збанкрутував після припинення знімань короткометражних фільмів «Трьох маріонеток» у 1957 році.
Щодо Мейбл, то вона не любила займатись домашнім господарством. Тому родина переважно мешкала у готелях. Спочатку вони оселились у готелі «Президент» в Атлантик-Сіті, штат Нью-Джерсі. Там виросла їх донька Філліс. Потім вони мешкали у готелі «Голлівуд Нікербокер». Власний будинок Ларрі та Мейбл придбали лише наприкінці 1940-х років у Лос-Анджелесі.
У 1967 році Мейбл несподівано пішла з життя після серцевого нападу. Їй було тоді 63 роки. Ларрі перебував у той момент на гастролях. Він одразу ж вирушив додому, коли йому повідомили цю новину, але попрощатись із дружиною не встиг.
За п’ять років до того в автокатастрофі загинув їх син Джон, якому було 24 роки. Щодо Філліс, то вона померла від онкології у віці 60 років. Вона була дружиною Дона Ламонда, відомого телеведучого, й сама також працювала на телебаченні. Їхній син Ерік Ламонд був бізнесменом і пішов з життя у 2021 році.
Останні роки та смерть
Ларрі Файн пережив свою дружину на вісім років. Працював він до 1970 року. Ще у 1965 році разом з Мо Говардом та Джо ДеРіта він заснував комедійне телешоу «Нові три маріонетки», що містило живі та анімаційні фрагменти. Шоу достатньо тепло прийняли глядачі, але поважний вік акторів все ж брав своє. Так, у Файна почали з’являтися проблеми з вимовлянням реплік.
Згодом актори почали роботу над телесеріалом «Тур Кука», але у січні 1970 року Файн переніс важкий інсульт. Ліва сторона його тіла була повністю паралізована, що стало кінцем його акторської кар’єри. Пізніше продюсер Норман Маурер змонтував матеріал, який встигли зняти коміки, у повнометражний фільм.
Щодо Файна, то він оселився у будинку для пенсіонерів «Motion Picture Country House» у Вудленд-Гіллз. Останні п’ять років життя він пересувався на колісному кріслі. Попри важкий фізичний стан він завжди намагався розважати інших пацієнтів і навіть закінчив роботу над своєю автобіографією під назвою «Stroke of Luck». Старого друга часто відвідував Мо Говард. Також до нього приходили шанувальники його таланту, яких він із радістю приймав.
Згодом Ларрі Файн переніс ще декілька інсультів. Він пішов з життя 24 січня 1975 року. Йому було 72 роки. Відомого коміка поховали разом з дружиною та сином у склепі на кладовищі «Forest Lawn Memorial Park» у Глендейлі. Його колега та друг Мо Говард помер через три місяці.