Про американську комедійну акторку Імоджен Коку писали, що вона має гумове обличчя, здатне відтворити будь-який вираз. Вона працювала у водевілях, кабаре, кіно, театрі та на телебаченні, озвучувала дитячі мультфільми та знімалась у музичних кліпах. Її порівнювали з Чарлі Чапліном й шість разів номінували на премію «Еммі». Нагороду за найкращу жіночу роль вона отримала у 1951 році.
Свою кар’єру Імоджен почала як дитина-акробат, потім вивчала балет та присвятила час професійному розвиткові у музиці та танці. Кар’єру на телебаченні талановита філадельфійка розпочала у 40 років. Дізнайтесь більше про її творчість та життєвий шлях на philadelphiaski.
Початок життя та кар’єри Імоджен Коки
Імоджен Кока народилась у Філадельфії 18 листопада 1908 року. Її родина мала іспанське та ірландське походження. Батько Джозеф Ф. Кока-молодший був скрипалем та диригентом водевільного оркестру. Мати Сари «Седі» Брейді працювала танцівницею та асистенткою фокусника. Імоджен була їх єдиною дитиною.
Дівчинка успадкувала різноманітні таланти своїх батьків. У дитинстві вона почала вчитись гри на фортепіано, танців та вокалу, а у підлітковому віці вирушила до Нью-Йорка з метою стати танцівницею.
У 16 років Імоджен знайшла свою першу роботу. Її взяли у хор бродвейського мюзиклу «Коли ти посміхаєшся». Потім дівчина почала співати у нічних клубах Мангеттена. Аранжувальником її музики став її перший чоловік, Боб Бертон.
Надалі Імоджен спробувала свої сили на телебаченні. Першим успішним проєктом з її участю стала картина «Нові обличчя», яка вийшла в прокат у 1934 році. У ній актриса виконала комічний стриптиз, під час якого зняла лише одну рукавичку. Цей епізод Кока повторила у короткометражному фільмі «Сором’язлива балерина» (1937 рік). Після цього успіху її запрошували переважно у короткометражні комедії.
Кар’єра на телебаченні: творчі проєкти та нагороди
Поворотним моментом у кар’єрі Імоджен Коки став перехід до телебачення, яке й той період набувало популярності. Актриса, якій виповнилось 40 років, знялась у короткому серіалі телеканалу «ABC» «Buzzy Wuzzy». Наступного разу вона разом із Сідом Цезарем взяла участь у «The Admiral Broadway Revue», а потім у комедійній програмі «Your Show of Shows». Остання тривала з 1950 по 1954 рік та принесла Імоджен шалений успіх. Це шоу тривало 90 хвилин і транслювалося в прямому етері на каналі «NBC» у прайм-тайм суботніх вечорів. Саме за цю роботу Коку неодноразово номінували на премію «Еммі». Врешті вона таки стала її лауреаткою.
У 1951 році Імоджен була нагороджена премією «Еммі» за найкращу головну жіночу роль у комедійному серіалі. У 1953 році вона одержала премію Пібоді за досконалість у телерадіомовленні. Шоу могло б тривати й далі, але його менеджери вирішили створити для актриси власний проєкт. Попри успіх роботи у парі «Шоу Імоджен Коки» тривало лише один рік. Упродовж 1963 та 1964 років актриса взяла участь у ситкомі «NBC» «Гріндл». Цей проєкт також тривав лише один сезон. Пізніше вона зіграла у сатиричному ситкомі «Настав час».
До 1980-х років Імоджен Кока продовжувала зніматися в комедійних та вар’єте-серіалах, наприклад:
- «Шоу Керол Бернетт»,
- «Шоу Джорджа Гобеля»
- «Голлівудський палац»,
- «Тост міста»,
- спецвипуски Боба Гоупа.
Її регулярно запрошували у різноманітні комедійні шоу й це завжди був цілковитий успіх. У 1967 році актриса була нагороджена другою премією «Еммі». Вона зіграла пам’ятні ролі в таких проєктах, як «Зачаровані», «Бреді Банч» та «Мамина родина».
У 1988 році Імоджен Кока зіграла в серіалі «Місячне сяйво». За цю епізодичну роль актриса була вшосте номінована на премію «Еммі» як найкраща запрошена акторка драматичного серіалу. Того ж року вона була нагороджена премією «American Comedy Awards».
Окремою сторінкою у її творчій біографії стала участь у проєктах для дітей:
- у 1960 році Імоджен зіграла в екранізації твору Людвіга Бемельмана «Мадлен»,
- у 1972 році озвучила персонажа принцеси Джейн Клокенлохер у фільмі «Зачарований світ Денні Кея»,
- у 1978 році зіграла у фільмі «Особливе Різдво на Вулиці Сезам»,
- у 1985 році зіграла Кухарку у телевізійному мінісеріалі «Аліса в Країні Чудес»,
- вона також озвучувала персонажів у картині «Гарфілд і друзі».
Останні роки творчої діяльності та смерть
У 70 років Імоджен Кока знову повернулась на Бродвей. Вона зіграла релігійну фанатку Летицію Прімроуз у фільмі «У двадцятому столітті». В оригінальній постановці цей персонаж був чоловічим. Роль спеціально переписали для Коки й не помились – за її виконання артистка була номінована на премію «Тоні». Надалі Імоджен Кока брала участь у гастролях з такими виставами, як «Одного разу на матраці» та «Дзвінки дзвонять», «В’язень Другої авеню» та «Кохання».
У цей період її також запрошували до знімання у музичних кліпах. Попри поважний вік Імоджен охоче розширювала свій творчий досвід і дивувала молодих колег своєю витривалістю та працездатністю.
Відома комедійна актриса померла 2 червня 2001 року у своєму будинку в Вестпорті, штат Коннектикут. У той час їй було 92 роки. Вона мала хворобу Альцгеймера й пішла з життя через ускладнення, пов’язані з цим станом. Її тіло кремували, а прах розвіяли.
Особисте життя та спадщина Імоджен Коки
Імоджен Кока двічі виходила заміж. Її першим чоловіком став Боб Бертон. Пара прожила разом 20 років. У 1955 році чоловік помер через місяць після смерті її матері. У 1960 році актриса вийшла заміж удруге. Її чоловіком став Кінг Донован, який пішов з життя у 1987 році. Дітей в Імоджен не було.
Перед тим, як повернутись на Бродвей Імоджен Кока потрапила у серйозну аварію. Разом із другим чоловіком вона грала у новорічній виставі «Fourposter» у театрі Showboat Dinner, що у штаті Флорида. Звідти пара виїхала до власного будинку у Клірвотері. Погода була туманною й видимість була дуже поганою. Донован зіткнувся з іншим автомобілем. Ним керувала 19-річна Шеріл Лінн Райс. Дівчина не постраждала. У Донована була травма ноги, а от у праве око Імоджен потрапили скалки дзеркала заднього виду. Вони розбили їй вилицю та пошкодили око. Зірка була транспортована до Мангеттенського центру очей, вух і шкірних захворювань, де їй зробили пластичну операцію. Відновити око не вдалося, тому лікарі застосували косметичну лінзу, яку Імоджен носила до кінця життя. Попри цей випадок вона відновилась і повернулась на Бродвей.
Актриса була свідомою римо-католичкою й дотримувалась релігійних правил, а також демократкою. Так, під час президентських виборів у 1952 році вона підтримувала кампанію Адлая Стівенсона. У 1995 році її нагородили престижною премією Люсі «Жінки в кіно». Ця нагорода вшановує досягнення жінок на телебаченні.
Такі відомі особистості, як Керол Бернетт, Вупі Голдберг та Трейсі Уллман говорили в інтерв’ю, що життя та особистість Імоджен Коки значно вплинули на їх становлення. «Your Show of Shows», яке принесло їй популярність, стало телевізійною класикою, а також основою для картини 1982 року «Мій улюблений рік». Музичну версію цього фільму пізніше ставили на Бродвеї. Тож зірка Імоджен Коки не лише яскраво спалахнула за її життя, а продовжує радувати глядачів та слугувати дороговказом і прикладом для молодого покоління артистів театру та кіно.